Archive for November, 2013

Геополітичне майбутнє України

Friday, November 29th, 2013

ukraine-balt-blacksea

В наші дні незалежної України сильно помітна відсутність геополітичної доктрини. Не дивно, адже часто можна почути, що й національної ідеї у нас немає, а геополітика має базуватись на сильній державній політиці та національній ідеї. Політика багатовекторності мала свої переваги лиш в тому, що Україна не була втягнута ні в так звану “вісь зла”, ні в НАТО. Політика багатовекторності дала змогу відтермінувати геополітичний вибір, залишивши його майбутньому поколінню політиків, які матимуть більшу політичну волю. Задекларовані давно наміри інтеграції в Європейський Союз та НАТО не відповідають довготривалим українським прагнення геополітики. Захід нам не допоможе, так само як і Схід, євразійський вектор інтеграції ще менш прийнятний, а для багатьох людей навіть лякаючий домінацією деспотії в її найгірших картинах. То що ж робити, стояти далі на роздоріжжі Заходу і Сходу? Шукати модель зовнішньополітичного нейтралітету? …read more

Юліус Евола як теоретик консервативної революції

Wednesday, November 20th, 2013

evola-1994-i-1992Хоча magnum opus Юліуса Еволи варто вважати не перекладену ні на російську, ні на українську працю «Повстання проти сучасного світу» (1934) [13], на пострадянських просторах він здобув популярність перш за все як автор «Язичницького імперіалізму» [10] та «останній кшатрій Заходу» (звання, за яке також можуть сперечатися Юкіо Місіма та Домінік Веннер) через властивий йому стиль імперсональної активності, радикальний спосіб мислення, безкомпромісність і войовничість характеру та насамперед як критик «брахманізму» [8], тобто примату духовенства над світською владою, обстоюваного Рене Геноном. …read more

«Король-воїн» Юліуса Еволи як маркер парадигмальної відмінності революційного консерватизму від інтегрального традиціоналізму

Tuesday, November 5th, 2013

Metaphysics of WarУ статті досліджено фігуру короля-воїна відомого італійського філософа й консервативного революціонера Юліуса Еволи (1898–1974) як основної парадигмальної відмінності революційного консерватизму від інтегрального традиціоналізму за результатами його полеміки з видатним французьким мислителем й засновником школи інтегрального традиціоналізму Рене Геноном (1886–1951) про два типи авторитету й влади (сакрального й мирського).

Ключові слова: король-воїн, брахман, кшатрій, консервативна революція, інтегральний традиціоналізм, золотий вік, сучасність, Схід, Захід.

Непересічні імена мислителів консервативно-революційного й традиціоналістичного спрямування з легкої руки популяризаторів їхньої творчості давно сприймаються й пишуться через кому. Усвідомлюючи штучність такого узагальнення, авторка статті вже здійснювала власну спробу окреслення вужчого горизонту, в межах якого правомірно говорити про тотожність цих ідейних течій [10]. І навпаки, покладена в основу розвідки відмінність «кшатрійської» та «брахманічної» оптик також належить до базового фонду знань в цій сфері, однак здебільшого вивчається у релігієзнавчій площині або як світоглядні варіації традиціоналістичного дискурсу. Тому метою даної статті є розкриття специфіки саме консервативно-революційної доктрини шляхом аналізу полеміки Юліуса Еволи та Рене Генона про вищий тип легітимації (мирської чи сакральної) й доцільність еволіанської фігури короля-воїна як їх поєднання в одній особі. Актуалізація цієї теми пов’язана насамперед з потребою пошуку нових ціннісних орієнтирів сучасного Заходу, який перебуває на роздоріжжі між залишками автентичної європейської традиції й культурним імпортом зі Сходу, зокрема мусульманського. …read more