Archive for May, 2017

Интегральный традиционализм как «ликвидация» модерна средствами революционного консерватизма

Tuesday, May 30th, 2017

GE!В дискуссиях о прогрессивном или регрессивном векторе философско-политических и философско-исторических парадигм уже «традиционно» первенство отводится не столько школе интегрального традиционализма, основанного Рене Геноном, сколько смежному течению революционного консерватизма, больше известному под названием «Консервативная Революция» или «Третий Путь» (Артур Меллер ван ден Брук, Освальд Шпенглер, Эрнст и Фридрих Георг Юнгер, Карл Шмитт, Эрнст Никиш, Армин Молер), привычные характеристики которого вроде «парадоксального синтеза» «традиции и нигилизма», «консервации и революции», «авторитаризма и анархизма» и т.п., часто и давно передают более однозначным термином «альтернативный модернизм». Что и неудивительно, учитывая то, что Консервативная Революция, на первый взгляд, полностью удовлетворяет основным критериям зачисления парадигм в состав модернистских, то есть наличию 1) всеобъемлющей теории (описания) мира («метанарратива»); 2) самосознающего субъекта, наделенного разумом и волей; 3) инструментальной рациональности последнего на службе у направленной на преобразование мира деятельности согласно этому метанарративу, не говоря о красноречивой симпатии консервативных революционеров к технике и военному потенциалу «индустриальной цивилизации», воссозданной в знаменитой формуле Консервативной Революции Жака Бержье и Луи Повеля «Рене Генон плюс танковые дивизии». …read more

«Третій Шлях» і Пан’Європа: у чому нові й праві «нові праві»

Tuesday, May 16th, 2017

Нові праві: назад, до європейської традиції?

EJIЗгадуючи консервативну революцію, чи, у вузькому сенсі, Третій Шлях, часто підкреслюють, що це ідеологія, яку не можна однозначно зарахувати ані до правого, ані до лівого табору. Запобігаючи еклектицизму й плутанині, гадаю, краще визнавати історичну змінність правої ідеології, апріорі найменш абстрактної з усіх. Точніше, не стільки правої ідеології, скільки ідеологій Третього Шляху (тепер у широкому сенсі) й раз і назавжди відмовитись вважати націоналізм і консерватизм ХІХ століття певним еталоном, на тлі якого консервативна революція ХХ-го й нова правиця ХХІ-го можуть здаватись поворотом «вліво». Визначальною для консервативної революції, на мою думку, є пан’європейська оптика, вірність якій і відрізняє «нових» націоналістів від «старих», відповідаючи новітнім історичним запитам. Так, сучасні українські націоналісти, зайняті розбудовою Міжмор’я, де-факто є «юнґеріанцями», навіть якщо вони ніколи не читали Ернста Юнґера – обличчя німецької консервативної революції й автора програми «нового націоналізму».

…read more