Archive for the ‘Автори’ Category

Агония Информационной Кампании Против Правого Сектора

Wednesday, April 2nd, 2014

DenP1130488

Не успело появиться мое имя в списке контактных лиц Правого Сектора (пресс-секретарь по связям с иностранными националистическими движениями и организациями), как по инициативе левого украинофоба Марка Слебоды, бывшего Интернет-френда, который до сих пор внимательно следит за моей страницей на Фейсбук, уже ночью в медийном пространстве начали появляться «дискредитирующие фотографии» нового пресс-секретаря с флагом со свастикой, на утро дополненые моим фото с русским философом-евразийцем Александром Дугиным уже для запугивания собственно украинской аудитории (по чьей инициативе – неизвестно). Марк Слебода, близкий к “Комсомольской Правде” 21 в. – российскому новостному каналу Russia Today журналист, разорвал связи даже с известным знатоком и редактором традиционалистской литературы Джоном Морганом как «фашистом», несмотря на то, что издание «Арктос» выпустило и несколько книг Дугина, – видимо, потому, что Джон Морган поддержал украинскую революцию, выступил с докладом в захваченной КГГА и сейчас предлагает опубликовать книги по украинскому национализму (в частности Дмитрия Яроша), поделился моими контактами у себя на странице и представил меня как «аспирантку философии, члена Украинского Традиционалистического Клуба, исследовательницу консервативной революции, харизматичную интеллектуалку, свободно владеющую английским и т. д.» только для того, чтобы дополнить этот ряд образом сознательной и гордой фашистки, размахивающей нацистским флагом и приветствующей воображаемого фюрера. …read more

Агонія Інформаційної Кампанії Проти Правого Сектору

Wednesday, April 2nd, 2014

DenP1130488Не встигло з’явитися моє ім’я в списку контактних осіб Правого Сектору (прес-секретар по зв’язкам з іноземними націоналістичними рухами та організаціями), як за ініціативою лівого українофоба Марка Слебоди, колишнього Інтернет-френда, який досі уважно стежить за моєю сторінкою на Фейсбук, уже вночі в медійному просторі почали з’являтися «дискредитуючі фотографії» нового прес-секретаря з прапором зі свастикою, на ранок доповнені моїм фото з російським філософом-євразійцем Александром Дугіним уже для залякування власне української аудиторії (за чиєї ініціативи – невідомо). Марк Слебода, близький до “Комсомольської Правди” 21 ст. російського каналу новин Russia Today журналіст, що розірвав стосунки навіть з відомим знавцем і редактором традиціоналістичної літератури Джоном Морганом як «фашистом», незважаючи на те, що видання «Арктос» випустило й декілька книг Дугіна, – мабуть, тому, що Джон Морган підтримав Українську революцію, виступив з доповіддю у захопленій КМДА і нині пропонує опублікувати книжки по українському націоналізму (зокрема Дмитра Яроша), поділився моїми контактами у себе на сторінці й представив мене як «аспірантку філософії, члена Українського Традиціоналістичного Клубу, дослідницю консервативної революції, харизматичну інтелектуалку, що вільно володіє англійськоюі т. д.» тільки для того, щоб доповнити цей ряд образом свідомої та гордої фашистки, що розмахує нацистським прапором і салютує уявному фюреру.  …read more

Росія хоче Вішистської України?

Wednesday, March 26th, 2014

PHЗараз популярні порівняння Путіна з Гітлером. Особливо часто порівнюють окупацію Криму з окупацією Гітлером Судетської області Чехословаччини в 1938 році під приводом захисту судетських німців. Але якщо вже Путін і бере приклад з історії того часу та надихається прикладом Гітлера – варто провести іншу аналогію.

Дивна Війна

Росія не хоче масштабних воєнних дій, без власних жертв вона захопила Крим, використавши псевдореферендум як легітимізацію входження Криму в склад РФ. Якщо Росія і планує наступ на іншу частину території України, то швидше за все вона спробує взяти собі за приклад “Дивну війну”. …read more

Аналіз езотеричних концепцій у романі Густава Майринка «Янгол Західного вікна»

Friday, December 27th, 2013

МайринкФабула, образи і власне текстуальний масив роману Густава Майринка «Янгол Західного вікна» (1927) буквально перенасичені варіабельними алюзіями та ремінісценціями до відмінних, в чомусь навіть неспівмірних, містичних учень і традицій, що спровокувало досить неоднозначну реакцію як ординарних ерудитів-читачів, так і переконаних адептів тих чи інших форм езотеризму, що вбачали в авторських містичних екскурсах міфологічний і оккультний еклектицизм та довільність маніпулювання специфічною езотеричною метафорикою. Наприклад, чого лише варта описана устами одного з героїв роману синкретична містична система з елементами як мінімум герметизму, індуїзму та гностицизму, яка, гарантуючи необхідні умови для «виходу» з тіла», дозволяє неофіту поетапно «переступити поріг смерті», справити так зване «весілля в герметичному колі» зі своєю жіночою «другою половиною», «долучитися до немислимих магічних енергій», а відтак «здобути віднині право на реальне безсмертя свого Я», «зупинку колеса народжень» і для повного щастя на завершення набути особливого «божественного ступеня небесної ієрархії» [Тут і надалі цитовано за: 5. Майринк Г. Ангел Западного окна]. …read more

Воля до свободи як воля до ієрархії: консервативно-революційне обґрунтування монархії в «Язичницькому імперіалізмі» Юліуса Еволи

Monday, December 23rd, 2013

evola Юліус Евола, відомий у сучасних правих колах як найбільш реакційний мислитель планети, завдячує цією славою насамперед засновникові школи інтегрального традиціоналізму Рене Генону, під безвідносним інтелектуальним керівництвом якого гартувалася його думка. Остання, тим не менше, повністю вписується тільки у парадигму революційного консерватизму або принаймні такий популярний нині компромісний варіант між першим й другим, як радикальний традиціоналізм. Тією працею, в якій найяскравіше виявилися консервативно-революційні погляди італійського барона, по праву вважається його рання робота «Язичницький імперіалізм» (1928). Не менш класичною, однак, є і властива консервативним революціонерам відмова від своїх ранніх «гарячих» текстів, принаймні від їх перевидання, або, як мінімум, суттєва ревізія висловлених там ідей. …read more

Мирча Элиаде как «лёгкий» традиционалист

Friday, December 20th, 2013

  eliade«Легкий» или умеренный традиционализм отличается от традиционализма классического (геноновского) прежде всего тем, что не обязывает уходить от реальной жизни и противостоять современному миру. Если Рене Генона мы рассматриваем, прежде всего, как метафизика, личность Мирчи Элиаде намного более многогранная. Его так же можно назвать метафизиком, но он прежде всего историк религии, достигший наивысших академических вершин. Жизнь Элиаде намного более яркая, чем у Рене Генона, ведь Элиаде много путешествовал, был политиком, дипломатом, писателем, преподавал в университете. …read more

Мірча Еліаде: «забутий фашизм» та його «вічне повернення»

Friday, December 20th, 2013

Mircea Eliade operaІм’я румунського історика й феноменолога релігії, філософа, антрополога, письменника Мірчі Еліаде сьогодні наскільки широко відомо, настільки й високо шановано у світі. Цікаво, що як дослідник міфологій та міфопоетичних текстів найрізноманітніших традицій, він, тим не менше, зажив слави автора двох-трьох основних ідей, у радикальному формулюванні – «однієї», й насичених багатими ілюстративними матеріалами книжок, що, з огляду на структуралістську методологію дослідження (версії «Дюмезіля, Проппа – і Гете» [4]), якою послуговувався Еліаде, звучить вже не настільки дико для вух цінителів «проліферації теорій»: «Гете, ви знаєте, досліджуючи морфологію рослин, прийшов до висновку, що всі рослинні форми можна звести до так званої «першородної рослини», і закінчив тим, що ідентифікував цю Urplanze з листом […] Що ж до мене, то я, принаймні спочатку, думав так: щоб розібратися у цьому океані фактів, фігур, ритуалів, релігієзнавець повинен у своїй галузі шукати «первородну рослину», первообраз, тобто результат зустрічі людини зі святим» [4]. …read more

Геополітичне майбутнє України

Friday, November 29th, 2013

ukraine-balt-blacksea

В наші дні незалежної України сильно помітна відсутність геополітичної доктрини. Не дивно, адже часто можна почути, що й національної ідеї у нас немає, а геополітика має базуватись на сильній державній політиці та національній ідеї. Політика багатовекторності мала свої переваги лиш в тому, що Україна не була втягнута ні в так звану “вісь зла”, ні в НАТО. Політика багатовекторності дала змогу відтермінувати геополітичний вибір, залишивши його майбутньому поколінню політиків, які матимуть більшу політичну волю. Задекларовані давно наміри інтеграції в Європейський Союз та НАТО не відповідають довготривалим українським прагнення геополітики. Захід нам не допоможе, так само як і Схід, євразійський вектор інтеграції ще менш прийнятний, а для багатьох людей навіть лякаючий домінацією деспотії в її найгірших картинах. То що ж робити, стояти далі на роздоріжжі Заходу і Сходу? Шукати модель зовнішньополітичного нейтралітету? …read more

Юліус Евола як теоретик консервативної революції

Wednesday, November 20th, 2013

evola-1994-i-1992Хоча magnum opus Юліуса Еволи варто вважати не перекладену ні на російську, ні на українську працю «Повстання проти сучасного світу» (1934) [13], на пострадянських просторах він здобув популярність перш за все як автор «Язичницького імперіалізму» [10] та «останній кшатрій Заходу» (звання, за яке також можуть сперечатися Юкіо Місіма та Домінік Веннер) через властивий йому стиль імперсональної активності, радикальний спосіб мислення, безкомпромісність і войовничість характеру та насамперед як критик «брахманізму» [8], тобто примату духовенства над світською владою, обстоюваного Рене Геноном. …read more

«Король-воїн» Юліуса Еволи як маркер парадигмальної відмінності революційного консерватизму від інтегрального традиціоналізму

Tuesday, November 5th, 2013

Metaphysics of WarУ статті досліджено фігуру короля-воїна відомого італійського філософа й консервативного революціонера Юліуса Еволи (1898–1974) як основної парадигмальної відмінності революційного консерватизму від інтегрального традиціоналізму за результатами його полеміки з видатним французьким мислителем й засновником школи інтегрального традиціоналізму Рене Геноном (1886–1951) про два типи авторитету й влади (сакрального й мирського).

Ключові слова: король-воїн, брахман, кшатрій, консервативна революція, інтегральний традиціоналізм, золотий вік, сучасність, Схід, Захід.

Непересічні імена мислителів консервативно-революційного й традиціоналістичного спрямування з легкої руки популяризаторів їхньої творчості давно сприймаються й пишуться через кому. Усвідомлюючи штучність такого узагальнення, авторка статті вже здійснювала власну спробу окреслення вужчого горизонту, в межах якого правомірно говорити про тотожність цих ідейних течій [10]. І навпаки, покладена в основу розвідки відмінність «кшатрійської» та «брахманічної» оптик також належить до базового фонду знань в цій сфері, однак здебільшого вивчається у релігієзнавчій площині або як світоглядні варіації традиціоналістичного дискурсу. Тому метою даної статті є розкриття специфіки саме консервативно-революційної доктрини шляхом аналізу полеміки Юліуса Еволи та Рене Генона про вищий тип легітимації (мирської чи сакральної) й доцільність еволіанської фігури короля-воїна як їх поєднання в одній особі. Актуалізація цієї теми пов’язана насамперед з потребою пошуку нових ціннісних орієнтирів сучасного Заходу, який перебуває на роздоріжжі між залишками автентичної європейської традиції й культурним імпортом зі Сходу, зокрема мусульманського. …read more