Юліус Евола як теоретик консервативної революції

evola-1994-i-1992Хоча magnum opus Юліуса Еволи варто вважати не перекладену ні на російську, ні на українську працю «Повстання проти сучасного світу» (1934) [13], на пострадянських просторах він здобув популярність перш за все як автор «Язичницького імперіалізму» [10] та «останній кшатрій Заходу» (звання, за яке також можуть сперечатися Юкіо Місіма та Домінік Веннер) через властивий йому стиль імперсональної активності, радикальний спосіб мислення, безкомпромісність і войовничість характеру та насамперед як критик «брахманізму» [8], тобто примату духовенства над світською владою, обстоюваного Рене Геноном.

CinnabarОднак для адекватного та цілісного розуміння поглядів Ю. Еволи необхідно ознайомитися з його інтелектуальною автобіографією «Шлях кіноварі» (1963) [12], в якій він дає власну оцінку різним періодам своєї творчості та розставляє акценти, зокрема скасовує й переглядає ряд положень «Язичницького імперіалізму» [2].Наблизитись до суті праць мислителя допомагає розгляд Ю. Еволи не просто як історика релігії й езотеричних вчень та критичного учня Р. Генона, а саме теоретика консервативної революції – німецької течії міжвоєнного періоду, що, виступаючи «революцією справа» та реакційним модернізмом в політико-ідеологічній площині, в метафізичній спрямована на «повторне зачаклування» світу в ході «переоцінки усіх цінностей» Ф. Ніцше та гайдеґеріанське відновлення метафізики на нових засадах («повернення богів»). Незважаючи на своє італійське походження, у праці «Люди та руїни» (1953) Ю. Евола визначає себе як консервативного революціонера [4, C. 7–11] або радикального традиціоналіста – згідно з підзаголовком до англійського видання праці («повоєнні роздуми радикального традиціоналіста»). Відмінність інтегрального традиціоналізму, заснованого Р. Геноном, та радикального традиціоналізму Ю. Еволи приблизно така сама, як між «діагностичною» назвою «Криза сучасного світу» (1927) французького мислителя та революційним заголовком «Повстання проти сучасного світу» Ю. Еволи.

Також прославившись в Німеччині як автор «Язичницького імперіалізму», Ю. Евола читає свою першу лекцію в Берліні у 1934 р., де одразу знаходить точки дотику з представниками консервативно-революційних кіл, насамперед очолюваним Генріхом фон Гляйхеном Геррен-клубом, в якому гуртувались младоконсерватори. Крім них, Ю. Евола підтримував стосунки з віденським середовищем Отмара Шпанна та співпрацював з німецькими періодичними виданнями ще під час свого перебування в Італії [3, C. 92]; відомий його схвальний аналіз програмної праці Ернста Юнґера ««Робітник» у творчості Ернста Юнґера» (1960) [7]. Інший класик німецької консервативної революції Ґотфрид Бенн лишив такий відгук про «Повстання проти сучасного світу» Ю. Еволи: «Праця, виняткова значущість якої стане очевидною в прийдешні роки. Ті, хто прочитають її, відчують себе трансформованими і побачать Європу в іншому світлі» [13, C. 153].

evolafotУ подібному ключі варто розглядати конфлікт «вестерналізму» Ю. Еволи (принциповий захист «традиціоналізму римського типу», кшатрійсько-королівська оптика та критика «місячної релігійності», визнання самоцінності суб’єкта («Я») та активізму, обстоювання метафізичної вагомості західноєвропейської науки, обґрунтування можливості «прямої ініціації» й акцент на езотеричному шляху, запропонованому європейським містицизмом, зокрема герметизмом, що розуміється ним як дуалістичний шлях могутності та індивідуації) та «орієнталізму» Р. Генона, що проявився в ході їхньої дискусії з нагоди критичної рецензії Ю. Еволи на працю Р. Генона «Людина та її здійснення згідно з Ведантою: рецензія» (1925) [1, 5, 6, 9]. Втім, якщо Ю. Евола захищає європейські цінності та ідентичність в таборі інтегральних традиціоналістів, то в консервативно-революційних колах він є відвертим орієнталістом, що видно з його іншої критичної рецензії на нарис пізнього Е. Юнґера «Схід і Захід: Гордіїв вузол. «Гордіїв вузол» Ернста Юнґера» (1954) [11]. Така амбівалентність дозволяє вважати Ю. Еволу важливою проміжною ланкою між інтегральним традиціоналізмом та консервативною революцією в їхньому чистому вигляді, однак з відвертим тяжінням до останнього. Зі школою інтегрального традиціоналізму мислителя поєднує насамперед глобальна філософсько-історична оптика (концепція деградації історії від золотого віку до залізного), переосмислення індуїстської кастової системи, а також релігієзнавчі та езотеричні студії; в решті питань Ю. Евола притримується сформульованого ним самим «динамічного підходу до Традиції».

 

Література

1.     Генон Р. О метафизике индуизма : необходимые пояснения / Рене Генон // Генон. Р., Эвола Ю., Шуон Ф., Кумарасвами А. – Тамбов : ExNordLux, 2012. – С. 47–52.

2.     Дугин А. Г. Юлиус Эвола, языческий империалист / Александр Дугин // Консервативная Революция. – М. : Арктогея, 1994. – С. 39–53.

3.     Хансен Х. Т. Политические устремления Юлиуса Эволы / Ханс Томас Хансен. – Воронеж-Москва: TERRAFOLIATA, 2009. – 176 c.

4.     Эвола Ю. Люди и руины / ЮлиусЭвола // Люди и руины. Критика фашизма: взгляд справа. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – С. 5–268.

5.     Эвола Ю. Мы утверждаем высшую ценность : владычество над познанным / Юлиус Эвола // Генон. Р., Эвола Ю., Шуон Ф., Кумарасвами А. – Тамбов : ExNordLux, 2012. – С. 53–56.

6.     Эвола Ю. Пределы регулярности инициации / Юлиус Эвола // Традиция и Европа. – Тамбов : ExNordLux, 2009. – С. 4861.

7.     Эвола Ю. «Рабочий» в творчестве Эрнста Юнгера/ ЮлиусЭвола. – СПб.: Наука, 2005. – 192 с.

8.     Эвола Ю. Сакральный характер королевской власти / Юлиус Эвола // Традиция и Европа. – Тамбов : ExNordLux, 2009. – С. 71–78.

9. Эвола Ю. Человек и его осуществление согласно веданте : рецензия / Юлиус Эвола // Генон. Р., Эвола Ю., Шуон Ф., Кумарасвами А. – Тамбов : Ex Nord Lux, 2012. – С. 31–46.

10. Эвола Ю. Языческий империализм / Юлиус Эвола. – М. : Русское слово, 1992. – 112 с.

11. Evola J. East and West : The Gordian Knot. Ernst Jünger’s “ Der gordische Knoten” / Julius Evola // Jünger : Thoughts & Perspectives. – Vol. 11. – London : Black Front Press, 2012. P. 69–80.

12. Evola J. Revolt Against the Modern World : Politics, Religion, and Social Order of the Kali Yuga [translated from the Italian by Guido Stucco] / Julius Evola. – Rochester ; Vermont : Inner Traditions International, 1995. – 375 p.

13. Evola J. The Path of Cinnabar : An Intellectual Autobiography / Julius Evola. – London : Integral Tradition Publishing, 2009. – 284 p.

Leave a Reply