В. Липинський та перспективи сучасної гетьманської традиційної держави

Українська трудова дідична монархія  – проект державного устрою, який був розроблений діячами гетьманського уряду, і базувалася на теоретичному вченні В. Липинського. Проект мав бути покладений в основу конституції майбутньої відновленої гетьманської держави, яка так і не відбулася. Основа вчення Липинського ґрунтувалась на засадах формування нової української нації, яка б була не штучно створеною в рамках інших державних об’єднань, а була передусім новою інтелектуально і духовно – “Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути», стверджував В’ячеслав Липинський.

Він вважав що монархічний устрій України це є та ціль і той засіб, який здатний консолідувати націю, під традиційними лозунгами, по суті конституційну монархію, на чолі з спадковим гетьманом, головою держави,  з міцною аристократією і класократією, територіальним патріотизмом  та таке інше.

В ідеальному втіленні Українська держава мусила б відбутися як конституційна монархія, з міцною ієрархічною становою системою, в якій би так званий прошарок  аристократії мав складатися з «кращих» представників кожного з станів, які б в підсумку мали б сформувати нову, патріотичну еліту, яка б працювала на благо нації, а не породжувала бюрократію.

В сучасному українському соціумі ідеї традиціоналізму і націонал-консерватизму, зокрема і ідея гетьманської влади не набувають широкого поширення через застарілу систему поглядів, яка була сформована ще в період радянської окупації України, і яка поки що, на жаль, дуже повільно переростає і наповнюється новими ідеями традиціоналістичного спрямування. Зокрема, проаналізувавши основні ідейні постулати праць Липинського, можна зробити висновок, що ідея гетьманської влади досі є актуальною, і багато з ідей теоретика знаходять відгуки в сучасних законотворчих процесах. Зокрема варто зазначити, що ідея міцної вертикалі влади, будь то влада президента чи гетьмана, була сформована і теоретично прописана саме в майбутній конституції гетьманської держави, яка так і не була використана.

Загалом, перекладені на сучасний лад теоретичні  засади  дідичної монархії Липинського є досить актуальними на наш час. Власне, більшість постулатів були втілені в життя, в тій чи іншій мірі після розпаду окупаційного радянського режиму, наприклад ст. 2 V розділу про реституцію земельної власності, статті 13, 15 і 16 того ж розділу, про забезпечення фінансового життя країни, права на працю і норми робочого дня. Актуальність ідей Липинського зумовлена не тільки їхньою абсолютною приналежністю до того класу ідей, класу духовно та інтелектуально розвинених, справедливих і традиційних, а отже милих серцю кожного громадянина ідей, а й економічною обґрунтованістю, соціальною справедливістю, виваженістю.

Багато ідей та засад гетьманської конституції не знайшли, хоча і були прописані, відображення в сучасній конституції України, зокрема, в гетьманській Україні були передбачені соціальне забезпечення інвалідів та пенсіонерів, безкоштовна освіта та охорона здоров’я та багато іншого, чого сучасна псевдо-еліта не бажала і не бажає виконувати. Конституція мала гарантувати повну свободу слова, окрім порнографічних творів, антирелігійної пропаганди та образи особи Гетьмана.

При детальному дослідженні виявляється, що такий держаний устрій набагато дієвіший ніж той, який наразі існує в сучасній Українській державі. Через певний час, маючи як фундамент сучасний устрій, який хоча і частково, але враховує ідеї традиціоналістичного, гетьманського законодавства, Україна та українська нова, справжня інтелектуальна еліта, яка тільки формується, зможе без великих труднощів реформувати сучасний недолугий устрій, який з кожним роком, з кожним місяцем веде Україну і націю в прірву, замінюючи його  на високо моральний, інтелектуальний, новий у всіх відношеннях традиційний за своєю духовною та ідейною типологією устрій, який по справжньому був би нашим, українським, де б перш за все були інтереси нації та держави.

Дуже символічним в цьому світлі виглядає девіз гетьманського війська «Бог-Гетьман-Україна», який повністю відображає три основні засади, по яким мусить формуватися і гуртуватися нація, сильна нація гордих та вільних людей!

One Response to “В. Липинський та перспективи сучасної гетьманської традиційної держави”

  1. Василь Мельничук says:

    Так, а що ж гетьман не відстояв своєї монархії?